- землевпорядкування
- -я, с.Сукупність заходів щодо організації землі (у 5 знач.) і користування нею.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
землевпорядкування — (заходи щодо належного використовування землі), землевпорядження, землеустрій … Словник синонімів української мови
землевпорядкування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
земельний — а, е. 1) Прикм. до земля 5). Земельна власність. •• Земе/льна ре/нта те саме, що Абсолю/тна ре/нта (див. абсолю/тний). Земе/льний када/стр дані про природний, господарський та правовий стан, якісну характеристику земель. 2) Стос. до… … Український тлумачний словник
землевпорядження — я, с. Те саме, що землевпорядкування … Український тлумачний словник
землевпорядкувальний — а, е. Стос. до землевпорядкування … Український тлумачний словник
землевпорядний — а, е. Стос. до землевпорядкування … Український тлумачний словник
землевпорядник — а, ч. Спеціаліст із землевпорядкування … Український тлумачний словник
землемір — а, ч. Спеціаліст із межування землі (у 5 знач.) та землевпорядкування … Український тлумачний словник
землеустрій — рою, ч. Те саме, що землевпорядкування … Український тлумачний словник
комасация — циї, ж. Гж. Землевпорядкування; збір дрібних земельних ділянок і виділення більших земельних участків селянам спеціальною комісією … Словник лемківскої говірки